Окт 162013
 

Credit Card machine 1Начиная с 17 октября 2013 г., в соответствии с изменениями № 727 от 02.10.2013г. к Положению КМУ № 1177 «О порядке наложения и взыскания штрафов за нарушение законодательства о защите прав потребителей» всех продавцов, которые не смогут предоставить возможность покупателям расплачиваться платёжной картой, будут штрафовать на 500 н.м.д.г. — на сегодня это 8500 грн.

В соответствии с Законом «О защите прав потребителей», ст. 17, ч.2, именно продавец обязан всесторонне содействовать покупателю (потребителю) в свободном выборе продукции и форм её оплаты.

 

 

 

При подготовке использованы материалы:

1. Постанова № 727 від 02.10.2013 «Про внесення зміни до пункту 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/727-2013-%D0%BF
2. Закон України «Про захист споживачів» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/print1370346059303346

 

Апр 012013
 

 Каждый уважающий себя гражданин испытывает чувство гордости, когда первые лица его страны, не просто занимаются популизмом, а регулярно и целенаправленно подтверждают свои слова действием.

Появилась вероятность, что уже скоро предприниматели смогут вздохнуть от облегчения. Налоговая, если конечно же примут Закон «О государственной Службе Финансовых расследований», «просто так» придти с внезапной проверкой не сможет.

Как обстоят деля с налоговыми проверками сегодня?

 Пока еще как и прежде — сегодня по прежнему Прав тот, у кого больше прав

А к чему мы, как истинно правое государство, стремимся?

Правильно! К тому, чтобы предприниматели имели легальную возможность, без постоянного вмешательства государства в лице контролирующих органов, развивать и поддерживать свой бизнес.

Mr President of Ukraine Эту идею также поддержал и наш конституционный гарант.

17.01.2013г. Во время заседания Комитета по экономическим реформам, Президент Украины подчеркнул необходимость лишения контролирующих органов права останавливать деятельность предприятий без соответствующего судебного решения.

 «Требую, чтобы в течение двух месяцев в парламент были внесены законопроекты, которые распространяют такой подход на все сферы государственного надзора»

И действительно, не прошло и пары месяцев, как появился проект Закона «О государственной Службе Финансовых расследований».

Служба Финансовых расследований создается на базе Налоговой милиции, и подразделений по борьбе с отмыванием доходов, полученных преступным путем, Налоговой службы, и является Центральным правоохранительным органом исполнительной власти со специальным статусом.

Немного о полномочиях…

Приведем некоторые цитаты из Законопроекта (с полным текстом можно ознакомиться здесь):

… ст. 10. Права Государственной службы финансовых расследований

… п. 4. Задерживать и содержать в специально отведенных для этого помещениях, лиц подозреваемых в совершении преступления на срок и в порядке предусмотренном законом,

… а также лиц, которые проявили неповиновение законным требованием работника службы финансовых расследований, до рассмотрения дела судом, но более чем на 24 часа….

… п. 5. Беспрепятственно входить в любое время суток, во время исполнения обязанностей, возложенных на Государственную службу финансовых расследований этим законом:

а) на территорию и в помещение предприятий, организаций, в том числе таможни, и осматривать их с целью пресечения преступлений, преследования лиц, подозреваемых в совершении преступления;

б) на земельные участки, жилые и прочие помещения граждан в случае преследования преступника или пресечения преступления, которое угрожает жизни жильцов.

п. 16. Хранить, носить и применять в соответствие с действующим законодательством Украины специальные приспособления и оружие

… ст. 11 Служба финансовых расследований имеет право применять методы физического воздействия, специальные приспособления и огнестрельное оружие в случаях и порядке, предусмотренных этим законом…

Financial Police

Мы привели только часть полномочий, из которых становится очевидно следующее: то, что мы раньше называли налоговым «не понятно чем…», после принятия этого закона, покажется «налоговым раем». И если же Закон все таки примут, а вероятность этого большая, то Налоговая действительно не сможет просто так являться с проверками, вместо неё это будет делать Служба Финансовых Расследований.

В любом случае, хочется выразить от имени всех предпринимателей благодарность всем «не последним государственным лицам» за то, что всегда подкрепляют сказанное сделанным.

Апр 012013
 
Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Службу фінансових розслідувань України (фінансову поліцію)

Цей Закон визначає правові основи організації та діяльності Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), її завдання та повноваження.

Стаття 1. Статус Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Служба фінансових розслідувань України (фінансова поліція) є державним правоохоронним органом зі спеціальним статусом. До її структури входять оперативні підрозділи по боротьбі з правопорушеннями у сфері фінансової діяльності, слідчі підрозділи, оперативно-технічні, інформаційно-аналітичні, експертні, ревізорські та інші підрозділи, необхідні для виконання покладених на Службу фінансових розслідувань України (фінансову поліцію) завдань.

Діяльність Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) спрямовується та координується Президентом України .

Служба фінансових розслідувань України (фінансова поліція) та її підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя) та районах у містах є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, відповідні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України та установах банків.

Стаття 2. Правова основа діяльності Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Правовою основою діяльності Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, цей та інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти органів державної влади, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 3. Основні завдання Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Основними завданнями Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) є:

  • здійснення фінансового контролю за дотриманням законодавства про державні закупівлі, використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів;
  • захист фінансової системи країни від злочинних посягань;
  • запобігання, виявлення, розкриття та досудове розслідування злочинів віднесених до її компетенції, а також розшук осіб, які їх вчинили;
  • протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та запобігання вчиненню правопорушень, що спрямовані на отримання таких доходів;
  • забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також працівників органів Служби фінансової поліції України, їх захист від протиправних посягань, пов’язаних із виконанням ними службових обов’язків;
  • запобігання, виявлення та припинення корупційних діянь, здійснення адміністративного провадження у справах про корупційні правопорушення відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» ;
  • здійснення контролю за цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів, складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, усуненням виявлених недоліків і порушень.

Стаття 4. Основні функції Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Основними функціями Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) є:

  • аналіз криміногенних процесів у сфері фінансової діяльності, виявлення стійких тенденцій їх розвитку та прогнозування на цій основі можливих негативних наслідків, розробка відповідних пропозицій та внесення їх на розгляд органів державної влади;
  • виявлення причин, що породжують правопорушення у сфері фінансової діяльності, та умов, які сприяють їх учиненню, вжиття заходів до їх усунення;
  • аналіз стану злочинності у сфері фінансової діяльності, визначення основних напрямів і тактики оперативно-службової діяльності, пов’язаної з запобіганням, виявленням і розкриттям злочинів та інших правопорушень, віднесених чинним законодавством до її компетенції;
  • проведення в установленому порядку перевірки матеріалів про правопорушення у сфері фінансової діяльності, дізнання та досудове розслідування злочинів у цій сфері, виконання доручень слідчих, прокурорів і суддів відповідно до діючого законодавства України;
  • проведення в установленому порядку оперативно-розшукових заходів, у тому числі пов’язаних з установленням фактів корупції та інших зловживань з боку працівників Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), та захист працівників цієї служби від злочинних посягань, пов’язаних з виконанням ними своїх службових обов’язків;
  • виявлення фактів корупції та інших зловживань при здійсненні фінансової діяльності та вжиття заходів до запобігання їм;
  • взаємодія з Держфінмоніторингом України, створення відповідних інформаційних баз та проведення фінансових розслідувань;
  • здійснення моніторингу сумнівних фінансових операцій та протидія незаконним міжнародним фінансовим трансакціям;
  • вжиття заходів по ліквідації незаконного обігу товарів;
  • проведення серед населення роботи щодо роз’яснення законодавства з питань відповідальності за вчинення злочинів у сфері фінансової діяльності;
  • висвітлення у засобах масової інформації стану злочинності у фінансовій сфері, боротьби з корупцією та іншими зловживаннями;
  • вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб;
  • здійснення контролю за проведенням внутрішньої контрольно-ревізійної роботи у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
  • розгляд листів, заяв і скарг громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань, вжиття згідно із законодавством відповідних заходів для їх усунення;
  • узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до компетенції Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та відомств, подання Президенту України звітів про узагальнені результати контролю за дотриманням бюджетного законодавства;
  • здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на Службу фінансових розслідувань України (фінансову поліцію) Президентом України.

Стаття 5. Принципи діяльності Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Діяльність Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) будується на принципах:

  • законності;
  • поваги та дотримання прав і свобод людини і громадянина;
  • позапартійності;
  • єдиноначальності;
  • колегіальності при розробці важливих рішень;
  • взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями й населенням;
  • відкритості для демократичного цивільного контролю.

Стаття 6. Система органів Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Служба фінансових розслідувань України (фінансової поліції) складається з центрального апарату, регіональних і місцевих підрозділів, організаційна структура та штатна чисельність яких визначаються Головою Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) .

Права і обов’язки, організація роботи центрального апарату, регіональних та місцевих підрозділів, а також умови і порядок призначення на посади та звільнення з посад їх працівників визначаються положеннями, що затверджуються Головою Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції).

Порядок та умови проходження служби в Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) регламентуються положенням, затвердженим Президентом України.

Стаття 7. Порядок призначення керівників органів Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Службу фінансових розслідувань України (фінансову поліцію) очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.

Голова Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) має першого та двох заступників. Заступники Голови Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) призначаються на посаду і звільняються з посад Головою Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції).

Голова Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) організовує та керує роботою Служби, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Службу завдань та реалізацію нею своїх функцій.

Працівники центрального апарату, керівники регіональних підрозділів Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також підрозділів Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя) та районах у містах призначаються на посади та звільняються з посад Головою Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) .

Стаття 8. Фінансування органів Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Видатки на утримання органів Служби фінансової поліції України визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з Державного бюджету України.

Стаття 9. Повноваження Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Служба фінансових розслідувань України (фінансова поліція) відповідно до покладених на неї завдань:

  1. приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції (у тому числі щодо доходів, одержаних злочинним шляхом), здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;
  2. здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, проводить досудове розслідування в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних злочинами збитків;
  3. виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері фінансової діяльності, в тому числі оподаткування та правопорушень щодо доходів суб’єктів господарювання, одержаних злочинним шляхом, вживає заходів до їх припинення;
  4. забезпечує безпеку осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві по кримінальних правопорушеннях, які перебувають у провадженні Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) або розглядаються судом;
  5. забезпечує особисту безпеку працівників Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) та їх захист від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням ними службових обов’язків;
  6. здійснює заходи щодо запобігання, виявлення і припинення корупційних правопорушень та злочинів у сфері службової діяльності при здійсненні діяльності у фінансовій сфері, а також проведення адміністративного провадження у справах про корупційні правопорушення;
  7. збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо стану додержання фінансової дисципліни та порушень законодавства у фінансовій сфері, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов’язаних з фінансовою діяльністю, про результати повідомляє органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування;
  8. на письмову вимогу одержує від банків, кредитних, податкових, митних, фінансових та інших установ, підприємств, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб;
  9. залучає до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів податкової та митної служб, а також інших контрольних і фінансових органів;
  10. готує і подає до відповідних державних органів пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам, які призвели до допущення недоліків і порушень;
  11. здійснює контроль за виконанням вимог і пропозицій, поданих Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) та її територіальними органами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування за результатами державного фінансового контролю, та інформує про це Президента України;
  12. застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає стягнення, санкції до осіб, винних у порушенні законодавства;
  13. одержує інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем та банків даних, створюваних Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою України, Антимонопольним комітетом України, Фондом державного майна України, податковою, митною і прикордонною службами, Держфінмоніторингом України, Міністерством внутрішніх справ України, іншими міністерствами і відомствами та державними органами України.

Службова особа Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) незалежно від займаної нею посади, місцезнаходження і часу в разі звернення до неї громадян або службових осіб із заявою чи повідомленням про загрозу особистій чи громадській безпеці або в разі безпосереднього виявлення такої загрози повинна в межах своєї компетенції вжити заходів до запобігання правопорушенню і його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий орган внутрішніх справ.

Стаття 10. Права Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Службовим особам Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) для виконання покладених на них обов’язків надається право:

  1. вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені чинним законодавством заходи примусу;
  2. перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з’ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на Службу фінансових розслідувань України (фінансову поліцію);
  3. викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв’язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні, в разі ухилення без поважних причин від явки за викликом піддавати їх приводу у встановленому законом порядку;
  4. затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, — на строки і в порядку, передбачені законом, осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, — на строк, встановлений судом, але не більше десяти діб, а також осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), — до розгляду справи судом, але не більше ніж на 24 години;
  5. входити безперешкодно у будь-який час доби під час виконання обов’язків, покладених на Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) цим Законом:
    1. на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі податкових і митних органів, оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину;
  6. на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян при переслідуванні злочинця чи припинення злочину, що загрожує життю мешканців;
  7. перебувати на земельних ділянках, у житлових та інших приміщеннях громадян за їхньою згодою, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, з повідомленням про це адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили;
  8. одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об’єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні слідчих Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції). Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність»;
  9. вносити відповідним державним органам, громадським об’єднанням або службовим особам, підприємствам, установам, організаціям обов’язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;
  10. вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку;
  11. вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення за фактами порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), а також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки за фактами порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції служби, вимагати проведення інвентаризацій, ревізій і перевірок відповідних сфер фінансово-господарської діяльності;
  12. в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться ревізія чи перевірка, витребувати і вилучати документи, що свідчать про правопорушення (із залишенням копій вилучених документів), зразки сировини і продукції, або в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, вивчати документи, що свідчать про правопорушення, робити з них копії із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису документів, з яких виготовлено копії, опечатувати каси, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі;
  13. користуватися безоплатно всіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом. Під час службових відряджень працівники Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) мають право на позачергове придбання квитків на всі види транспорту і розміщення в готелях при пред’явленні службового посвідчення і посвідчення про відрядження. В разі невідкладних службових поїздок вони забезпечуються квитками на проїзд незалежно від наявності місць;
  14. користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безоплатно засобами зв’язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв’язку, що належать громадянам, — за їх згодою;
  15. користуватися безоплатно засобами масової інформації, з метою встановлення обставин вчинення злочинів та осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих, розшуку злочинців, які втекли, осіб, які пропали безвісти, та з іншою метою, що пов’язана з необхідністю надання допомоги громадянам, підприємствам, установам і організаціям у зв’язку з виконанням покладених на Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) обов’язків.
    Службові особи, які без поважних причин відмовились надати допомогу працівникові Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) в реалізації його прав, передбачених пунктами 11 — 15 частини першої цієї статті, підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством;
  16. зберігати, носити і застосовувати у відповідності з чинним законодавством України спеціальні засоби та зброю;
  17. створювати інформаційні системи та вести оперативний облік в обсязі і порядку, що вимагаються обов’язками Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції);
  18. залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ та організацій, зокрема для проведення контрольних замірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків у виробництво сировини і матеріалів, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок;
  19. здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ і організацій, а також державного фінансового аудиту та перевірки державних закупівель;
  20. перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур закупівель, проводити перевірку фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
  21. мати безперешкодний доступ в ході державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам, установам та організаціям, вимагати від їх керівників проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови в її проведенні звертатися до суду щодо спонукання до проведення інвентаризації, а до ухвалення відповідного рішення судом опечатувати в установленому порядку каси, касові приміщення, склади та архіви;
  22. одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об’єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю;
  23. звертатися в установленому порядку, за наявності відповідних міжнародних договорів, до контролюючих чи правоохоронних органів інших держав за додатковою інформацією про порушення фінансової дисципліни на підприємствах, в установах та організаціях;
  24. проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що перевіряється;
  25. пред’являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що перевіряються, обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;
  26. зупиняти в межах своїх повноважень бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу у разі виявлення порушень законодавства;
  27. 27) вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені під час проведення перевірки чи ревізії приховані, занижені валютні та інші платежі, порушувати перед відповідними державними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування у разі, коли отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням законодавства;
  28. порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;
  29. накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, адміністративні стягнення;
  30. порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях;
  31. при виявленні збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України;
  32. звертатись до суду в інтересах держави, якщо перевіряємою установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Крім того, службовим особам Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), для виконання покладених на них завдань, надається право здійснення заходів, передбачених пунктом 5 статті 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а також права передбачені абзацом 6 частини 1 статті 5, частиною 5 статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Стаття 11. Умови і межі застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї

Працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом.

Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю громадянина чи працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції).

Забороняється застосовувати заходи фізичного виливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров’ю людини, працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), або збройного нападу чи збройного опору.

У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) обов’язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров’ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди працівником Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), надання необхідної допомоги потерпілому має забезпечуватись у найкоротший строк.

Про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, а також про будь-які ушкодження або смерть, які спричинені особі внаслідок застосування працівником Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) заходів фізичного впливу, спеціальних засобів чи вогнепальної зброї, такий працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) негайно та письмово доводить до відома безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві.

Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 12. Застосування засобів впливу

Працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) має право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії їх законним вимогам, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) або іншої особи, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на службу фінансових розслідувань обов’язків.

Працівникам Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) забороняється використовувати фізичний та психологічний вплив для забезпечення проведення контролюючими органами перевірок суб’єктів господарської діяльності, у тому числі шляхом демонстрації зброї, спеціальних засобів або погроз їх застосування.

Стаття 13. Застосування спеціальних засобів

Працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) має право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв’язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, інші спеціальні засоби у таких випадках:

  1. для захисту працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу його життю або здоров’ю;
  2. для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі захоплення;
  3. для затримання і доставки в правоохоронні органи особи, яка вчинила правопорушення, якщо така особа чинить опір працівникові Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), або якщо є підстави вважати, що вона може вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;
  4. для припинення опору працівникові Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції).

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.

Стаття 14. Застосування вогнепальної зброї

Працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) як крайній захід має право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

  1. для відбиття нападу на працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) або членів його сім’ї, якщо їх життю або здоров’ю загрожує небезпека;
  2. для відбиття нападу на приміщення та майно Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції);
  3. для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;
  4. для затримання особи, яка чинить збройний опір, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров’ю працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції);
  5. для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю громадян або працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції).

Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

Працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) має право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров’ю громадян або працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції).

Стаття 15. Гарантії особистої безпеки працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. При затриманні злочинця чи правопорушника або особи, яку працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) запідозрив у скоєнні злочину чи правопорушення, працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) може привести у готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування.

Спроба особи, яку затримує працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) з вогнепального зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутись до зброї, дають працівникові Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) право застосувати вогнепальну зброю, з дотриманням встановлених правил.

Стаття 16. Вимоги до осіб, які приймаються на службу до Служби фінансової поліції України

До Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) приймаються громадяни України, які мають відповідну освіту, здатні за своїми особистими, діловими, моральними якостями та станом здоров’я виконувати обов’язки, покладені на службу.

Громадяни України, які вперше призначаються на посаду до Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), складають присягу такого змісту;

«Я (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи до Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), присягаю на вірність Українському народові. Присягаю додержуватися Конституції і законів України, захищати права людини і громадянина, сумлінно виконувати свої обов’язки! Присягаю бути чесним і мужнім, пильно стояти на сторожі економічних інтересів Вітчизни, суворо зберігати державну та службову таємницю. Якщо я порушу присягу, готовий нести відповідальність, встановлену законодавством України».

Службова особа Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) підписує текст присяги, який зберігається в її особовій справі.

Стаття 17. Проходження служби в Службі фінансових розслідувань України (фінансовій поліції)

Працівники Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) проходять службу у порядку, встановленому законодавством.

Особи, прийняті до Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), у тому числі слухачі й курсанти навчальних закладів за спеціальностями з підготовки кадрів Служби фінансової поліції України, які перебувають на військовому обліку, на час служби знімаються з нього і перебувають у кадрах Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції).

Навчання у підпорядкованих навчальних закладах Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) за спеціальностями з підготовки кадрів Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) після здобуття спеціальної освіти прирівнюється до проходження строкової військової служби.

Особам, яких прийнято на посади до Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), присвоюються такі спеціальні звання:

Молодший начальницький склад: прапорщик фінансової поліції; старший прапорщик фінансової поліції;

Середній начальницький склад: лейтенант фінансової поліції; старший лейтенант фінансової поліції; капітан фінансової поліції;

Старший начальницький склад: майор фінансової поліції; підполковник фінансової поліції; полковник фінансової поліції;

Вищий начальницький склад: генерал-майор фінансової поліції; генерал-лейтенант фінансової поліції; генерал-полковник фінансової поліції; генерал внутрішньої служби.

Порядок присвоєння спеціальних звань молодшого начальницького складу фінансової поліції визначається Службою фінансових розслідувань України (фінансовою поліцією).

Спеціальні звання середнього і старшого начальницького складу фінансової поліції присвоюються в порядку, що визначається Положенням про проходження служби в Службі фінансових розслідувань України (фінансовій поліції).

Спеціальні звання вищого начальницького складу фінансової поліції присвоює Президент України за поданням Голови Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції).

Службові особи Служби фінансової поліції України мають формений одяг та знаки розрізнення і забезпечуються ними безкоштовно.

Опис і зразки форменого одягу, знаків розрізнення службових осіб Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 18. Відповідальність службових осіб Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Службова особа Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність відповідальність згідно з чинним законодавством.

При порушенні службовою особою Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) прав і законних інтересів громадянина відповідний орган Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) зобов’язаний вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.

Службова особа Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), яка виконує свої обов’язки відповідно до наданих законодавством повноважень, не несе відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави.

Службова особа Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов’язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

Дії або рішення Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), її службових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Стаття 19. Правове становище працівників Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) є представником державного органу виконавчої влади.

Законні вимоги працівників Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) є обов’язковими для виконання громадянами і службовими особами.

Працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) при виконанні покладених на нього обов’язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції).

Ніхто не має права покласти на працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) виконання обов’язків, не передбачених чинним законодавством.

Втручання в діяльність Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Стаття 20. Правовий захист Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) перебуває лід захистом держави, що здійснюється в порядку і випадках, передбачених законом.

Держава гарантує захист життя, здоров’я, честі, гідності, житла, майна працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), членів його сім’ї та близьких родичів від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Образа працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), опір, погроза, насильство та інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) завдань, тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.

Працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) має право оскаржити до суду прийняті щодо нього рішення службових осіб Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), якщо вважає, що вони ущемляють його гідність і особисті права, які не пов’язані із службовою діяльністю.

Звільнення працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) зі служби у зв’язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили.

У разі затримання працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) за підозрою у вчиненні злочину або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його тримання проводиться у призначених для цього установах органів внутрішніх справ окремо від інших осіб.

Стаття 21. Соціальний захист працівників Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Держава гарантує працівнику Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) соціальний захист.

Працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) користується пільгами при розподілі житла, встановленні квартирних телефонів, влаштуванні дітей у дошкільні заклади, вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення у порядку, передбаченому законодавством України.

За працівником Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за ним Законом.

Служба фінансових розслідувань України (фінансова поліція) може мати службовий житловий фонд.

Працівнику Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), який використовує у службових цілях особистий транспорт, виплачується грошова компенсація у передбаченому законодавством розмірах.

Для працівників Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.

Місцеві ради можуть встановлювати й інші не передбачені цим Законом гарантії соціальної захищеності працівників Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції).

Стаття 22. Державне страхування та відшкодування шкоди у разі загибелі або каліцтва працівника Служби фінансової поліції України

Працівник Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) підлягає обов’язковому державному страхуванню на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займає, за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також коштів, що надходять на підставі договорів від міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій.

Порядок та умови страхування працівників Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У разі загибелі працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) при виконанні службових обов’язків, сім’ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічного грошового утримання загиблого за останньою посадою, яку він займав, і призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника в розмірі місячного посадового окладу.

За сім’єю загиблого працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) зберігається право на одержання житлової площі. Їй надається позачергово житлова площа протягом трьох місяців з дня загибелі працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції).

У разі каліцтва, заподіяного працівникові Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) при виконанні службових обов’язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, йому виплачується одноразова допомога в розмірі від трирічного до п’ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.

Збитки, завдані майну працівника Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) чи його близьким родичам у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків, компенсуються у встановленому законом порядку в повному обсязі і за рахунок коштів відповідного бюджету.

Стаття 23. Матеріальне і соціально-побутове забезпечення службових осіб Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Форми і розміри матеріального забезпечення працівників Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), включаючи грошове забезпечення, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пенсійне забезпечення службових осіб Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) та оподаткування їх доходів здійснюються в порядку, встановленому Законом «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Стаття 24. Контроль і нагляд за діяльністю Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Контроль і нагляд за діяльністю Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України, Законами України «Про прокуратуру» та «Про демократичний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави», положеннями цього та інших законів України.

Стаття 25. Міжнародне співробітництво Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)

Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) співпрацює у сфері боротьби з фінансовою злочинністю та корупцією з відповідними органами інших держав, міжнародними та недержавними організаціями на основі міжнародних договорів та законів України.

Прикінцеві положення

I. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

II. Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

III. Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) створюється на базі підрозділів:

  • податкової міліції ДПС України;
  • боротьби з економічною злочинністю МВС України;
  • боротьби з організованою злочинністю МВС України;
  • контррозвідувального захисту економіки Служби безпеки України;
  • боротьби з контрабандою Державної митної служби України;
  • Державної фінансової інспекції України.

IV. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У частині третій статті 216 Кримінального процесуального кодексу України:

в абзаці першому цифри «204, 209, 212, 212 1 , 216, 219″ замінити цифрами «191, 199, 200, 204, 209, 210, 211, 212, 212 1 , 216, 219, 222, 222 1 , 223 1 , 223 2 , 224, 229, 232 1 , 233, 364 — 370″; в абзаці другому цифри «200, 205, 222, 222 1 » виключити.

2. До Закону України «Про міліцію» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 4, ст. 20):

у статті 2 після слів «від злочинних посягань» доповнити словами «в межах своєї компетенції»;

частину 6 статті 11 викласти в такій редакції:

При здійснення заходів із запобігання, виявлення і розкриття злочинів у сфері фінансового законодавства, права, передбачені пунктами 2, 3, абзацами другим, третім, четвертим, шостим пункту 5, пунктами 6 — 19, 23 — 31 частини першої цієї статті, надаються виключно органам Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) у межах її компетенції;

пункт другий абзацу першого статті 10 після слів «розкривати злочини» доповнити словами «в межах своєї компетенції».

3. До Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399):

у частині 1 статті 1, частині 2 статті 2, частині 7 статті 43 та преамбулі слова «податкової міліції» у всіх відмінках та множинах замінити на слова «Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)», у відповідних відмінках та множинах;

у частині другій статті 10, статті 48, частині першій статті 49, частині другій статті 52 слова «Державної податкової адміністрації України» виключити.

4. До Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 22, ст. 303):

у абзаці другому частини 4 статті 5, пункті другому частини 1 та частині 6 статті 8, частинах 1 — 3 статті 9, частинах 2 і 3 статті 9 1 слова «податкова міліція» у всіх відмінках та множинах замінити на слова «Служба фінансових розслідувань України (фінансова поліція)», у відповідних відмінках та множинах;

у статті 9:

у частині другій слова «Державною податковою адміністрацією України» виключити;

у частині восьмій слова «Державна податкова адміністрація України» виключити;

у статті 9 1 :

у частині третій слова «першим заступником Голови Державної податкової адміністрації України — начальником податкової міліції» замінити словами «Головою Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)».

5. До Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 40, ст. 404):

у пункті «5» статті 5 слова «спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції» замінити на слова «Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)».

6. До Закону України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 1991, N 53, ст. 793):

у частині першій статті 10 слова «органів податкової міліції» замінити словами «Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)».

7. До Закону України «Про страхування» (Відомості Верховної Ради України, 1996, N 18, ст. 78):

у абзаці четвертому частині 3 статті 40 слова «податкової міліції Державної податкової адміністрації України» замінити словами «Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)».

8. До Закону України «Про поховання та похоронну справу» (Відомості Верховної Ради України, 2004, N 7, ст. 47):

у назві статті 15 і частині 1 ст. 15 слова «податкової міліції» замінити словами «Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)».

9. До Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 49 — 50, ст. 376):

у пункті 10 частини 1 статті 64 слова «податкової міліції» замінити словами «Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)».

10. До Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 16, ст. 115):

у статті 2 цифри «324400», «240200», «190500» замінити відповідно цифрами «000000», «000000», «000000».

11. До Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 11, ст. 51):

статтю 2 доповнити підпунктом «е 1 » такого змісту: «працівники Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)»;

у підпункті «є» слова перелічених у пунктах «а» — «е» замінити словами «перелічених у пунктах «а» — «е 1 «.

12. До Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради України, 1984 р., N 51, ст. 1122) статтю 185 після слів «міліції» доповнити словами «чи Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції)».

V. Служба фінансових розслідувань України (фінансова поліція) стосовно завдань, прав і обов’язків, а також матеріально-технічної бази є правонаступником податкової міліції та підрозділів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України, Державної фінансової інспекції України, підрозділів по боротьбі з економічного злочинністю та організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, боротьби з контрабандою Державної митної служби України та контррозвідувального захисту економіки Служби безпеки України, які ліквідуються.

VI. Досудове розслідування по кримінальних правопорушеннях, які до набрання чинності цим Законом, знаходились у провадженні органів податкової міліції, провадиться органами Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції).

VII. До затвердження Положення про проходження служби начальницьким складом Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції), особовий склад Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції) проходить службу в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

VIII. Кабінету Міністрів України у місячний строк після набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом, а також щодо затвердження загальної чисельності Служби фінансових розслідувань України (фінансової поліції);

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що передбачені цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити передачу Міністерством внутрішніх справ України, Державною фінансовою інспекцією України, Державною митною службою України, Службою безпеки України та Державною податковою службою України матеріальних активів, які знаходяться у користуванні підрозділів по боротьбі з економічною злочинністю, по боротьбі з організованою злочинністю, боротьби з контрабандою, контррозвідувального захисту економіки, боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, податкової міліції та фінансової інспекції з балансу МВС України, ДФІ України, ДМС України, СБ України, ДПС України, МВС, ДПС, ДМСУ, СБУ, ДФІУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також відповідних підрозділів у містах і районах на баланс Служби фінансових розслідувань України (фінансова поліція) та відповідних її підрозділів, залишивши при цьому в їхньому користуванні приміщення, адміністративні будівлі та підсобні приміщення, які раніше використовувались у службовій діяльності Державною фінансовою інспекцією України, податковою міліцією та підрозділами по боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України, підрозділами по боротьбі із контрабандою Державної митної служби України, підрозділами по боротьбі з корупцією Служби безпеки України, а також підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю та економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України.

Голова Верховної Ради
України

Мар 272013
 

Сегодня уже мало кто помнит как это нужно делать.

Что такое гайка?

Гайка — это крепёжное, металлическое изделие, с резьбовым отверстием в центре и специальным конструктивным элементом для передачи крутящего момента посредством гаечных ключей, служащих для их закручивания.

Гайка и Ключ...Немного о гаечных ключах или о том, как правильно подготавливать почву…

Многое из того, что делается Регулятором — НБУ в тандеме с Налоговой, безусловно, направлено исключительно на благо граждан, но, как говорится, благими намерениями вымощена дорога…

В данной статье мы рассмотрим вопрос, связанный с вводимыми ограничениями на расчеты наличными для физических лиц.

Для лучшего понимания и анализа вопроса, мы приведем «без купюр» часть текста интервью с заместителем Главы НБУ В. Рычаковской.

Интервью на телеканале БТБ 05.03.2013г. с заместителем Главы НБУ Верой Рычаковской (далее ВР), журналист — Владимир Веселовский (далее ВВ)

Тема: Установление граничной суммы наличных расчетов в размере 150 000 гривен.

В.В. — увеличение безналичных расчетов — является принципиальной позицией и целью НБУ уже на протяжение долгого периода. Почему эта инициатива была предложена именно сейчас.

В.Р. — Мы понимали, что для того чтобы рынку предложить активизировать безналичные расчета, должна быть готова инфраструктура. Проанализировав развитие инфраструктуры за последние годы, мы увидели позитивные тренды в этом направлении. Мы на сегодняшний день видим широкую сеть как банкоматов, количество эмитированных карт и что главное, мы видим что в торговых сетях установлены более 163 000 платежных терминалов. Это нам дает основание того, что расширяя безналичные расчеты, мы будем делать людям эти расчеты комфортными — это и есть немаловажный фактор.

В.В. — Т.е. Сейчас созданы условия, для того чтобы это постановление было выполнено?

В.Р. — безусловно!

В.В. .- почему 150 000 грн? Каким образом была выбрана это сумма?

В.Р. — ….а также принимая тот факт, что у нас расчеты в сумма 150 000 подпадают под финансовых мониторинг, мы признали что, эта сумма будет наиболее комфортная на данном этапе, при введении такого ограничения

В.В. — На сегодня не секрет, что много Украинцев получают зарплату в конвертах. Т.е. у нас есть белая и черная зарплата. Помогут ли действия НБУ изменить ситуацию?

В.Р. — безусловно мы рассчитываем на то, что активизировав безналичные расчеты будет и определенным образом суживаться и теневой сектор.

Но я хочу чтобы мы все понимали, что бы не было такого порочного видения, что наличные обслуживают только теневой сектор. Нужно понимать что это обычные объемы наличных, которые обслуживают наш торговый оборот, и которые присутствуют у каждого украинца, в их кошельках, и это наверное есть хорошо. Но существует определенный порог, когда такие (большие) суммы являются небезопасными. Это с одной стороны, а с другой, когда мы проводим такие расчеты в безналичную форму, это, определенной мерой, происходит их легализация того, что деньги проходят через банковскую систему, и таким образом это будет заставлять самих работников требовать чтобы оплата труда осуществлялась в безналичной форме. А с другой стороны это увеличение поступлений в бюджет. И это значимо для нашей страны.

В.В.. — А изучали ли вы общественное мнение?

В.Р. — вопрос возможного ограничения был анонсирован еще в прошлом году. Мы сделали такую подборку «пресскипинг», и что нужно сказать, что приятно, что преобладающее большинство граждан относится очень позитивно к этой новации. С другой стороны мы очень искренне изучали мнения экспертов, аналитиков, и доминирующая составляющая была в том, что это будет позитивный шаг НБУ.

В.В. — Множество людей опасается, что когда они уже накопили определенную сумму денег, например те же 150 000 грн., и при приобретении автомобиля или квартиры с них будут требовать доказать то, как образом эти деньги заработаны.

В.Р. — Ваш вопрос очень резонный, поскольку из 220, 80 млрд грн., которые находятся в обороте, и выпущены НБУ, 201,7 млрд.грн. — это деньги, которые находятся вне банковской системы, это колоссальная сумма, из нее большая часть находится на руках у граждан.

На сегодняшний день есть два фактора, которые должны стимулировать граждан и не боятся осуществлять свои расчеты в безналичной форме. Во первых — это стабилизация банковский системы. Сегодня мы видим как стабильную работы банковской системы, так и наш фонд гарантирования, который гарантирует 200 000 грн. компенсации (авт.: мы об этом писали), это есть очень хорошим стимулом для привлечения средств в банковскую систему. С другой стороны, если деньги еще не находятся в банках, то это обычная процедура внесения средств в банк и перечислить за свою покупку в безналичной форме. Т.е. для человека, который приносит наличные — это будет наличная форма расчета, а для продавца (получателя денег) — это будет безналичная форма расчета. Таким образом, люди спокойно смогут выйти (из положения…) С другой стороны нужно понимать, что эта сумма достаточно большая и она подлежит финансовому мониторингу. А это нет требует большой процедуры, и для этого необходим минимум документов — это паспорт и идентификационный код.

В.В. — будут ли требовать предъявления каких-либо документы о происхождении этих денег?

В.Р. — есть общие правила, которые определены законом о финмониторинге, и только исключительно в рамках этих требований будут требовать документы. Никаких дополнительных подачи информации в налоговый органы или другие не предусматривается. Это есть общее правило осуществления расчетов. Так или иначе все большие покупки подлежат финансовому мониторингу по своему определению.

В.В. — кто будет осуществлять контроль за исполнением этих нормативов?

В.Р. — Контроль за выполнением нормативов расчетов у нас возложено на Налоговую администрацию . Только при своих проверках может быть осуществлен контроль за невыполнением норм расчетов.

Как видно из текста интервью, регулятор в лице НБУ и Ко «просто» увидел некую тенденцию на рынке денежных расчетов, а затем, также «просто» предложил механизм, упрощающий жизнь простым гражданам.

А как же это было на самом деле? Попробуем разобраться.

Как подготавливалась почва?

  • Август 2010г. Изменения к Закону «О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, или финансированию терроризма» расширили список субъектов первичного финмониторинга, теперь адвокаты, нотариусы, аудиторы и бухгалтера, должны оповещать ГосФинМониторинг о всех подозрительных операциях, превышающих порог в 150 000 грн.
  • В апреле 2011г. Вступило в силу Постановление НБУ №22, «О внесении изменений в Положение об осуществлении банками финансового мониторинга» В соответствии с этим Положением все банковские учреждение проводили обязательное анкетирование своих клиентов. Анкеты включали в себя следующие вопросы: характеристика финансового положения клиента (включая имущество и ценные вещи), оценка соответствия финансовых операций клиенте его финансовому состоянию, о видах, объемах и структуре дохода, о бизнесе и о работе, открытых счетах в других банках и пр. Данная процедура вызвала настоящее негодование среди банковских клиентов.
  • В сентябре 2011г. Вступило в силу постановление НБУ № 278, согласно которому при валютно-обменных операциях банки были обязаны проводить идентификацию личности, по паспорту либо водительским правам.
  • Летом 2012г. Украинский парламент утвердил в первом чтении поправки, предложенные НБУ в законодательные акты о проведении расчетов и о платежных системах. Одним из основных «мотивов» этих поправок стало предоставление полномочий НБУ устанавливать лимиты для расчетов в наличных за товары и услуги.
  • с октября 2012г. Согласно п.14.19, ст.14, Закона Украины “О платежных системах и переводе средств в Украине” Во всех торговых точках должны были быть установлены платежные терминалы. Контроль за исполнение этого требования будет осуществлен Налоговой службой.
  • Весь 2012 и часть 2013г. Г-м Клименко активно проводится «Налоговая реформа», основными целями которой являются: Борьба с тенью — зарплаты «в конвертах» и избежание налогообложения прибыли, т. е. вымывание денег в офшоры, а также обналичивание. Благодаря совместным усилиям г-д Клименко и Азарова, львиная доля малого бизнеса просто перестала существовать.
  • в ноябре 2012 г. НБУ создал силовой комитет по борьбе с «черным» рынком валютных операций
  • С 1 января 2013г., согласно Постановлению № 502 «Инструкция о порядке организации и осуществлении валютно-обменных операций не территории Украины», операции по обмене валют осуществляются только при предъявлении клиентом паспорта, при этом банк обязан сделать копию паспорта. Порог валютно-обменной операции установлен до 150 000 грн.

Кого собирается контролировать НБУ?

Немного статистики:

По данным НБУ на сегодня количество открытых счетов составляет 182,9 млн. из них — 129,2 млн. — текущие счета; и 53,7 млн. — вкладные счета. Доля счетов физических лиц составила 97,9% от всех открытых счетов. К началу 2013г. 176 банков обслуживали 131,8 млн. клиентов, из них 2,1 — юридические лица; 129,7 — физические лица.

Принимая во внимание саму собой образовавшуюся рыночную тенденцию, у НБУ и Налоговой просто нет выхода, кроме как взять на себя функцию гаечных ключей и немножечко, на всякий случай, подкрутить гайки народонаселению.

Что же делать нам?

Все тоже. Внимательно смотреть на финансовый рынок, отслеживать законодательные ограничения и «ловушки». И постоянно планировать и контролировать все свои финансовые потоки, с тем, чтобы не стать объектом интереса Регулятора и Ко. Не забывайте также о, пускай не больших, но регулярных инвестициях. Банковское золото по прежнему остается хорошим инструментом для тезаврации (накопления и сбережения). И еще, желательно, во всем придерживаться здравого смысла, а особенно в вопросах Личных Финансов.

 


Использованные материалы:

  • Положение НБУ Об осуществлении банками финансового мониторинга от 14.05.2003, N189
  • Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно функционирования платежных систем и развития безналичных расчетов»
  • Закон Украины про Национальный Банк
  • Закон Украины про платежные системы и перечисление средств в Украине
  • Постановление № 502 от 12.12.2002г. Инструкция о порядке и осуществлении валютно-обменных операций на территории Украины.
  • Закон Украины «О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, или финансированию терроризма»
Фев 122013
 

78.1.Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: { Абзац перший пункту 78.1 статті

78 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012 }

78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

78.1.3. платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.5. платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі,коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

78.1.6. виключено;

78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; { Абзац другий підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012 }

78.1.9. щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

78.1.10. виключено;

78.1.11. отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону;{ Підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

78.1.12. органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення; { Абзац другий підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

78.1.13. у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

78.2. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження. { Пункт 78.2 статті 78 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

78.3. Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов’язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» ( 2135-12 ), Кримінальним процесуальним кодексом України ( 4651-17 ) та іншими законами України. { Пункт 78.3 статті 78 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

78.4. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

78.5. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

78.6. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

78.7. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

78.8. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Фев 122013
 

ying yang symbolОчень хотелось в данной статье поговорить о Законе Единства и Борьбы Противоположностей, но, к великому сожалению, в нашем случае он не применим. В  нашей ситуации, скорее всего, применим Закон об Отсутствии наличия Причинно-Следственной Связи…

Итак, приступим.

Signing of the mutual Agreement with Shell24 января 2013г. Украина достойно прошла очередное важное испытание — Всемирный Экономический форум в Давосе (Швейцария). На котором, в присутствии самого президента Украины Виктора Януковича и Премьер-министра Нидерландов Марка Рютте состоялось подписание Соглашения между Правительством Украины и компанией «Royal Dutch Shell» о разделе продукции, которая будет добываться на Юзовском участке.

Еще в мае 2012 года «Royal Dutch Shell», совершенно случайно, стала победителем тендера на заключение соглашения о разработке и дальнейшей добыче газа из уплотненных песчаников на Юзовском участке. Объем инвестиций в этот проект оценивается приблизительно в 10 млрд. долларов США.

А что касается заявлений президента о реформах, то они тоже проведены весьма успешно, в точности с меморандумом между Украиной и МВФ. Осталась, конечно же, малая часть еще не воплощенных реформ, но это вопрос скорее стратегический…

29 января в Киеве, президент Янукович провел встречу с руководителями антимонопольных ведомств международных государств, на которой он заявил о невероятном экономическом прогрессе, который был достигнут его правительством за минувшие 3 года:

«Мы уже три года занимаемся реформами в Украине, и благодаря этому нам удалось удержать экономическую ситуацию, преодолеть тот дефицит бюджета, который был в начале 2010 года, — а он был около 9%, — и ежегодно обеспечивать рост экономики».

Хотя еще несколько недель тому президент назвал невыполнение реформ — саботажем.

Президент Украины Виктор Янукович критически оценил реализацию Национального плана реформ в 2012 году — Глава государства считает, что правительство утратило контроль над этой работой.

«Я не могу понять, как можно выполнять план реформ модернизации, направленных на улучшение отрасли, экономики, жизни людей, на 35-25%?» — сказал Президент во время заседания Комитета по экономическим реформам, обращаясь к Премьер-министру Николаю Азарову.

«Это саботаж. Это просто люди потеряли вообще ответственность. Вот в этом проблема», — подчеркнул Глава государства.

Неплохой результат, особенно если взглянуть на таблицу с внешним долгом Украины за последние 12 лет., а также на состояние все уменьшающегося золотовалютного резерва, который, в полном соответствии с предсказаниями МВФ  к концу года снизился на 23% — до $24,5 млрд. И снова создается ощущение, что без «активной помощи» МВФ и здесь не обошлось…  

Внешний долг Украины за период с 2000 по 2012 годы

Год Объем внешнего долга,
млрд. долларов США
2000 12,6
2001 10,3
2002 11,8
2003 14,2
2004 16,13
2005 16,37
2006 23,93
2007 48,87
2008 69,04
2009 103,4
2010 117,3
2011 126,2
3 кв. 2012 132,44

 

Мировой Банк (мнению которого доверяет сам премьер министр), снова понизил показатель ВВП Украины с 3,5% до 2,2%, а вместе с ним и ЕБРР понизил прогнозируемый рост ВВП Украины на 2013 г. с 2,5% до 1%. ЕБРР также понизил рост Украинского ВВП за 2012 до «0%»

 … Ukraine contracted in the third quarter of last year following a reasonable second-quarter growth…

…Meagre growth of 1.0 per cent is seen returning to Ukraine after stagnation in 2012…

Regional Economic Prospects in EBRD Countries of Operations: January 2013

Как бы то ни было, но такое понятие как качество жизни невозможно навязать ни реформами ни политическими заявлениями. Это понятие каждый определяет самостоятельно, но, то что благосостояния человека должно хватать на удовлетворение минимальных и необходимых потребностей — это и есть основа на которой и строится понятие качество жизни.

Косвенно и очень отдаленно от действительности, о качестве жизни мы можем судить по таким показателям как:

Что касается средней заработной платы, то здесь даже официальные мнения расходятся. Например, по данным Международной Организации Труда (ILO) средняя заработная плата в Украине за 2012г. составила — 686 долларов США (или 5500 грн.), по данным же Пенсионного Фонда Украины  — примерно 2683 грн. (средняя за 11 месяцев 2012г.).

 Стало ли проще в Украине заниматься предпринимательством?

По словам первых лиц страны — существенно и однозначно — «да».

»В следующем году Украина должна войти в первую сотню стран по легкости ведения бизнеса» Об этом Президент Украины Виктор Янукович сказал во время заседания Комитета по экономическим реформам.

»В прошлом году в рейтинге «Ведение бизнеса» Всемирного банка Украина улучшила свои позиции на 15 пунктов и поднялась на 137 место. Однако убежден, что мы могли сработать и значительно лучше», — сказал Глава государства.

В качестве подтверждения высокопоставленных заявлений, еще раз приведем таблицу Рейтинга удобства и простоты ведения бизнеса в Украине и некоторых странах СНГ за период 2005—2012г (2013)

Страна 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
 Украина 124 132 139 144 146 147 149 152 137
 Казахстан 86 82 71 80 64 74 58 47 49
 Российская федерация 79 97 106 112 118 116 124 120 112
 Беларусь 106 124 110 115 82 64 91 69 58
 
Наконец-то правительством продемонстрированы реальные действия.

» Глава государства подчеркнул необходимость лишения контролирующих органов права останавливать деятельность предприятий без соответствующего судебного решения»

» В этом году, отметил он, предприниматели должны ощутить уменьшение давления со стороны государственных органов, и в первую очередь в результате проведения инспекциями совместных плановых проверок.»

Вот только, реализация их кажется сомнительной.

Если проанализировать Налоговый Кодекс Украины (НКУ) на предмет проведения на предприятиях налоговых проверок, то прав, по прежнему имеет больше тот, у кого больше прав и это — налоговая администрация.

Фев 122013
 

Давайте теперь разберем какие бывают виды налоговых проверок:

  • Камеральная
  • Документальная:
    • плановая
    • внеплановая
    • выездная
    • невыездная
  • Фактическая
  • Камеральная — проверка, которая проводится в помещении налоговой и исключительно на основании данных указанных в налоговых декларациях (расчетах) налогоплательщиков.
  • Документальная — проверка, основной целью которой является контроль налоговыми органами за тем, своевременно и правильно ли налогоплательщик рассчитывает и платит налоги (связанные, например, с основной деятельностью, валютными операциями, трудовым законодательством) Документальная проверка проводится на основании: налоговых деклараций статистической и финансовой отчетности регистров бухгалтерского и налогового учёта первичных документов информации, полученной от других налогоплательщиков
    • Документальная плановая — проверка, которая проводится в соответствии с планом-графиком проверок.
    • Документальная внеплановая — проверка, которая проводится в случае возникновения хотя бы одного обстоятельства, указанного в ст.78 НКУ ( Стаття 78. Порядок проведення документальних позапланових перевірок ).
    • Документальная внеплановая невыездная электронная — проверка, которая проводится на основании заявления, поданного плательщиком налога с незначительной степенью риска, определенного в п.77.2, ст.77 НКУ. Такое заявление подается за 10 календарных дней до ожидаемого начала проверки. Документальная выездная проверка проводится по месту нахождения плательщика налогов.
    • Документальная невыездная — проверка, которая проводится в помещении налоговой службы.

logo-gnaОсобое внимание стоит уделить «фактической проверке», поскольку это одна из возможностей для проведения налоговой любых проверок, без уведомления либо получения разрешения суда.

  • Фактическая проверка — проводится по месту фактического осуществления деятельности налогоплательщика, а также по месту нахождения хозяйственных и прочих объектов права собственности плательщика налогов.

Фактическая проверка осуществляется без предупреждения плательщиков налогов. Причиной для такой проверки может служить косвенные доказательства того, что существуют возможные нарушения налогового законодательства. Обычно такие непрямые доказательства налоговая получает в ходе проверок, либо полученных заявлении от других компаний или физических лиц (в том числе, предпринимателей).

Плательщику налога запрещается не пускать сотрудников налоговой на объект осуществления проверки, за исключением случаев в которых налоговики не предоставили служебное удостоверение и копию приказа о проведении проверки.

Разумеется, что для успешного проведения оперативной проверки, налоговики наверняка постараются и обеспечат себя наличием полной «боевой амуниции»: копией приказа о инициации проверки и оригиналом служебного удостоверения.

Несмотря на всяческие заверения и обещания «вышестоящих», текущий Налоговый Кодекс имел, имеет и будет иметь… большой инструментарий всяческих «зацепок» для инициации налоговой проверки, в любое удобное для налоговой администрации время.

Как быть? И что делать?

Самостоятельно изучать первоисточники: законы и факты, а не чьи либо домыслы или пожелания. И не нужно опасаться, что Вы в чем-то не разберетесь или что-либо не поймете. На все требуется время, и на понимание в том числе. А полагаться, все таки, будет надежнее на собственные знания, опыт и интуицию, чем на мнения авторитетных «экспертов».

И не забывайте осуществлять, пускай небольшие, но регулярные инвестиции. А что же касается приобретения банковских металлов, сейчас также не самое плохое время.

(Вернуться к статье «Борьба Противоположностей»)

Янв 232013
 

Державна податкова служба у м. Києва ДПС повідомляє:

що ставки єдиного податку для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності передбачені положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 та становлять:

  • для першої групи – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
  • для другої групи – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Статтею 8 Закону України від 06.12.2012 року №5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2013 року установлено 1147 гривень.

Таким чином, у 2013 році розмір сплати єдиного податку для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності становить:

  • для першої групи – 114,70 грн. на місяць;
  • для другої групи – 229,40 грн. на місяць.

Державна податкова служба України

Ноя 222012
 

Силовые новшества НБУ на валютном рынке Украины

За период с сентября по ноябрь 2012 черный валютный рынок Украины вырос в несколько раз.

NBU playing Chess with a Horseг-н Арбузов не выдержал накала валютных страстей и решил пойти лошадью т. е. сделать решающий ход конём.

Он, вероятно, осознал, что новый 15% налог с продажи валюты, погрузит рынок в еще большую тень, поэтому и создал Комитет по противодействию проведению недобросовестных валютных операций, с помощью которого намеревается взять под контроль «теневой» валютный рынок.

Вот что говорит глава вновь испеченного комитета Юрий Горшков: Продолжить чтение »

Ноя 022012
 

Выборы прошли… и?

Как всем известно, прошли выборы в прошлое воскресенье. Непонятно, то ли выборы совпали с переводом времени то ли звёзды так расположились, только вот на следующий же день ОАО «Киевхлеб» (по оценкам — 90% рынка Киева и области) начали согласование цен на социальные сорта хлеба: батон и украинский.

Компания добивается повышения цен на 50-60 копеек, и изменения, вероятно, вступят в силу в начале ноября.

Продолжить чтение »